Різновиди та особливості оцинкованого кріплення

Для соединения деталей конструкций и устройств, которые эксплуатируются в условиях повышенной влажности, необходимы крепежные элементы, имеющие не только высокую прочность, но и защиту от коррозии. Этим требованиям отвечают оцинкованные метизы, имеющие широкую номенклатуру. Изделия покрываются слоем цинка, толщина которого соответствует условиям эксплуатации.

Ассортимент оцинкованного крепежа очень широк. Он используется практически во всех сферах промышленного производства, а также в быту.  К самым распространенным разновидностям относятся:

• болти – кріпильні деталі у вигляді металевого стержня з головкою і різьбою;
• гайки – елемент з нарізаною внутрішньою різьбою, може мати різну форму (шестигранну, круглу, квадратну і т. д.);
• анкери – метизи, за формою нагадують якір, кріпиться в несучому підставі і фіксує конструкцію;
• шайби – деталь, що підкладається під гайку або інший кріпильний елемент;
• шпильки кріплення у вигляді стрижня з різними або однаковими по довжині різьбовими частинами на кінцях.

Крім того, за допомогою оцинкування від корозії захищають штифти, заклепки, шпонки, хомути, шплінти, шурупи, саморізи, рим-болти, стопорні кільця, меблеву фурнітуру.

Завдяки нанесення цинкового покриття кріпильні елементи набувають стійкість до впливу високої вологості та агресивного середовища, наприклад, газів. За ступенем корозійної стійкості оцинковані метизи можна порівняти з виробами з нержавіючої сталі, які коштують набагато дорожче.

Завдяки використанню оцинкованих металевих виробів продовжується термін служби конструкцій і обладнання, а також знижується вартість їх експлуатації. Відсутня необхідність у постійному фарбуванні елементів і видалення корозії.

Оцинкуванням називають процес нанесення тонкого шару цинку на поверхню виробу. Спосіб нанесення покриття вибирається залежно від матеріалу, з якого виготовлений кріпильний елемент, а також сфери його застосування. При виробництві металовиробів використовуються наступні методики цинкування;

• гаряче – виріб занурюється в ємність з цинком, нагрітим до 460 градусів;
• термодифузійне – поверхня виробів насичується цинком порошкової середовищі при температурі 400-500° C;
• гальванічне – цинковий шар наноситься шляхом обробки виробів в розчині електроліту;
• холодне – метизи забарвлюються цинкової фарбою;
• газотермічне – нанесення цинку газополуменевим розпиленням.